Нещодавно мені пощастило ознайомитись із творчістю молодої
й талановитої художниці, дуже позитивної людини Олени Держак. Її картини
приваблюють глядача неординарністю світобачення мисткині, глибоким розумінням
світу природи, яка нас оточує. Полотна авторки – живі, яскраві, сповнені життя
та енергії, подекуди пронизані таємничістю та нестримним ширянням фантазії.
Олена Держак народилася 5 червня 1994 року в селі
Вовківці Борщівського району. Під час нашого спілкування художниця зізналася,
що з раннього дитинства зображувала звірів, які її оточували. «Можливо,
спочатку ті малюнки нічим особливим не вирізнялись, але у мене була велика
любов до творчості та посидючість. Пізніше я вигадала невеличку казку та
проілюстувала її. Батьки помітили мої здібності та віддали навчатись у
Борщівську школу мистецтв», – поділилася пані Олена.
У 2009 році О.Держак вступила у Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж ім. О.Барвінського.
Свого часу цей заклад закінчила і я, здобувши професію
вчителя початкових класів, і до нині з вдячністю згадую своїх педагогів, серед
яких був і викладач образотворчого мистецтва Сергій Бондар, якому завдячую
любов’ю до мистецтва палітри і пензля. До речі, кілька років тому в
Заліщицькому краєзнавчому музеї експонувалась виставка художника С.Боднара та
його учнів.
Саме Сергій Федорович прийняв Олену Держак до очолюваної
ним художньої студії «Соняшник», в якій талановита студентка освоїла нові
техніки (арт-батик, художній розпис скла). У той же час юна художниця
познайомилась із чортківським талановитим поетом Ярославом Дзісяком і згодом
проілюструвала чотири його збірки.
Здобувши вищу освіту в Прикарпатському національному університеті,
Олена Держак Працювала у Вовковецькій школі вчителькою початкових класів і вела
гурток з образотворчого мистецтва, уроки живопису та англійської мови у
приватній школі «Індиго». Зараз дівчина продовжує працювати і розвиватися в
сфері освіти, але вільний час віддає творчості.
У 2018 році молода мисткиня брала участь у колективній
виставці творчого об’єднання «Потік», який діє при Борщівському краєзнавчому
музеї. Її перша персональна виставка відбулась у травні 2019 року в музеї
Леопольда Левицького села Бурдяківці Борщівського району. У жовтні того ж
2019-го була відкрита кількамісячна персональна виставка живопису в
Борщівському краєзнавчому музеї. Майже вісімдесят картин, представлених на
експозиції, написані Оленою Держак протягом останніх чотирьох років, що вражає
і захоплює...
– Пані
Олено, що спонукає Вас творити? – запитую у співрозмовниці.
– Багато факторів сприяє розвитку мого творчого
потенціалу. Я віддалась мистецтву тоді, коли здобула спеціальність, як кажуть,
стала на ноги та звила сімейне гніздечко. Щаслива, що ми з чоловіком – на одній
хвилі. Він – хоч і не художник, але вміє запропонувати цікаві ідеї для втілення.
А шестирічна донька має багату фантазію, якій і я можу позаздрити, дає підказки
під час створення картин.
Радію, що в житті мене оточують люди, які підтримують: батьки, знайомі та
друзі. А досвідчені художники Борщівщини підказують напрямки для подальшого
розвитку. Для творчої людини в наш стрімкий час дуже важливим є розуміння
оточуючих. У мене є величезне бажання реалізуватися як художниці, досягти висот
майстерності. Зараз перебуваю в пошуку свого особливого стилю, прислухаюсь до
порад талановитих митців, хочу спробувати чимало нового…
– Яскраві
барви Ваших картин виправдані сюжетом. На мою думку, вони – про справжність і
щирість, яку Ви бачите в навколишньому світі, зокрема у царині природи, тварин.
Яке Ваше творче кредо?
– Я добре розумію, що без постійної роботи над собою
нічого не досягти. Саме тому в повсякденній рутині намагаюсь викроїти час для
пошуку нових ідей. Дуже люблю звірів і природу загалом, особливо – ліс, багато
фотографую. У творчості покладаюсь на свої відчуття, враження, мрії та бажання…
У моїх картинах домінують яскраві кольори, часто – неіснуючі
пейзажі та будинки. Просто я передаю світ таким, яким би мені бажалось його
бачити, тварин, якими хочеться милуватися, зображаю місця, де я б хотіла
побувати. Можливо, насправді в житті не все таке барвисте, але хочу, щоб кожен,
хто бачить мої картини, мимоволі усміхався, замислювався, мріяв. Отож, моє
творче кредо: «Бачити красу цього світу, передавати її, творити і не зупинятися!»
Під час нашої розмови Олена Держак поділилася
позитивними враженнями від відвідин Заліщиків і висловила думку про те, щоб,
можливо, запланувати виставку своїх картин у нашому місті. Приємно, що серед
сучасних молодих людей нашого Тернопілля є ті, хто віддає своє життя і помисли
творчості, черпаючи натхнення у джерелах рідної природи, спонукаючи її любити і
берегти…
Оксана Дяків
