Показ дописів із міткою Художники. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Художники. Показати всі дописи

середа, 9 грудня 2020 р.

МИСТЕЦЬКА ПАЛІТРА ЗАЛІЩАНЩИНИ: ХУДОЖНИК ВАСИЛЬ ДЕМ’ЯНІВ

20 серпня 2020 року в Заліщиках експонувалась виставка картин Василя Дем’яніва (12.03.1949 р.-06.07.2020 р.). Василь Данилович народився і проживав у Зозулинцях – мальовничому селі над Дністром. Захоплювався малюванням ще з дитинства. Закінчив школу в рідному селі. У 1968-1972 роках навчався в художньому університеті в Москві. Працював художником-оформлювачем у колгоспі в Зозулинцях і в сусідніх господарствах району.
Талановитий художник був людиною надзвичайної скромності й доброти, мав багато нагород як лауреат багатьох конкурсів плаката, художніх творів. Василь Данилович умів розрізняти добро і зло, правду, щирість та несправжність. Чудовий майстер-художник усе це передавав у своїх картинах. Він умів тонко відчути зміст, душу того чи іншого образу, який передавав на полотні. А ще Василь Дем’янів любив садівництво, вирощував дерева. Умів прищепити молоде деревце, щоб воно добре росло. Про його саджанці знали чимало мешканців краю, бо то були найкращі сорти. І залишив він добру пам'ять по собі для багатьох людей. В.Д.Дем’янів був справжнім художником, талант мав від Бога. Його картини знали далеко за межами рідного краю. Так, у Чернівцях у 2019 році за сприяння облдержадміністрації відбулася виставка його творів. Картини були високо оцінені майстрами-художниками та відвідувачами експозиції, зокрема на¬шим земляком, який родом із села Виноградне, заслу¬женим художником України Іваном Миколайовичем Салевичем. Він побував удома у Василя Дем’яніва та ознайомився з його картинами. Усі роботи, в які Василь Данило¬вич вкладав свою душу, були виконані з великим старанням і натхненням. Від Чернівецької облдерж¬адміністрації художнику було вручено подяку-нагороду.
Коли в Заліщиках експонувалась виставка 36 художніх робіт Василя Дем’яніва, її розгорнули у фойє районного Будинку народної творчості. Ще багато авторських полотен зберігаються в приватних колекціях, бо їх дарував Василь Данилович прихильникам його творчості, оформляв духовні храми, каплиці, залишив пам'ять про себе у школах, сільській бібліотеці і в районному краєзнавчому музеї. Тоді виставку оглянули місцеві художники, педагоги, шанувальники мистецтва, громадські активісти, молодь та діти. У творчій майстерні митця - портрети, натюрморти, пейзажі, картини, пов’язані з історією рідного села, боротьбою українського народу за незалежність, постатями світової історії…
Апогеєм його мистецької діяльності стали роки від часу проголошення незалежності України. Серед картин цього періоду варті уваги полотна «Хрест січовим стрільцям», «Важкий час тюрем», «Чекання матері», «Фортеця с.Червоне», «Могила серед поля», «Явлення Богородиці», «Свята капличка», «Зозулинська Богородиця» та інші. Картина Василя Дем’яніва «Явлення Богородиці» розміщена на головній стіні у каплиці з животворною водою в Зозулинцях.
Рідному селу В.Дем’янів присвятив пейзажі «Надвечір’я», «Осінній пейзаж». Картина «Над Дністром», яку писав художник впродовж 2018-2019 років, залишилась незакінченою. З історією села пов’язані картини «Швидкоплинний Дністер», «Над Дністром», «Свята капличка», «Чекання матері». Посвяти постатям світової історії – це картини «Реріх», «Македонський», а проблеми добра і зла, любові, честі, сили духу, нескореності відображені у роботах автора «І був перший день», «Кубло змій», «Яблуко розбрату», «Тріумф і люди», «Ангели-охоронці», «У погоні». На релігійну тематику майстер пензля створив портрети святих Петра, Павла, Івана Хрестителя, Іуди, Кирила і Мефодія і ще багато художніх творів, серед яких переважають картини олійними фарбами.
Іван КОЗАК, вчитель-історик, відмінник освіти України
На фото: художник Василь Дем’янів та його картини «Кирило і Мефодій», «Святий апостол Павло», «Страшний суд».

пʼятниця, 31 січня 2020 р.

«Бачити красу, творити і не зупинятися!» (Цікава розмова з молодою й талановитою художницею Оленою Держак)


 Нещодавно мені пощастило ознайомитись із творчістю молодої й талановитої художниці, дуже позитивної людини Олени Держак. Її картини приваблюють глядача неординарністю світобачення мисткині, глибоким розумінням світу природи, яка нас оточує. Полотна авторки – живі, яскраві, сповнені життя та енергії, подекуди пронизані таємничістю та нестримним ширянням фантазії.
Олена Держак народилася 5 червня 1994 року в селі Вовківці Борщівського району. Під час нашого спілкування художниця зізналася, що з раннього дитинства зображувала звірів, які її оточували. «Можливо, спочатку ті малюнки нічим особливим не вирізнялись, але у мене була велика любов до творчості та посидючість. Пізніше я вигадала невеличку казку та проілюстувала її. Батьки помітили мої здібності та віддали навчатись у Борщівську школу мистецтв», – поділилася пані Олена.
 У 2009 році О.Держак вступила у Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж ім. О.Барвінського.
Свого часу цей заклад закінчила і я, здобувши професію вчителя початкових класів, і до нині з вдячністю згадую своїх педагогів, серед яких був і викладач образотворчого мистецтва Сергій Бондар, якому завдячую любов’ю до мистецтва палітри і пензля. До речі, кілька років тому в Заліщицькому краєзнавчому музеї експонувалась виставка художника С.Боднара та його учнів.
Саме Сергій Федорович прийняв Олену Держак до очолюваної ним художньої студії «Соняшник», в якій талановита студентка освоїла нові техніки (арт-батик, художній розпис скла). У той же час юна художниця познайомилась із чортківським талановитим поетом Ярославом Дзісяком і згодом проілюструвала чотири його збірки.
 Здобувши вищу освіту в Прикарпатському національному університеті, Олена Держак Працювала у Вовковецькій школі вчителькою початкових класів і вела гурток з образотворчого мистецтва, уроки живопису та англійської мови у приватній школі «Індиго». Зараз дівчина продовжує працювати і розвиватися в сфері освіти, але вільний час віддає творчості.
У 2018 році молода мисткиня брала участь у колективній виставці творчого об’єднання «Потік», який діє при Борщівському краєзнавчому музеї. Її перша персональна виставка відбулась у травні 2019 року в музеї Леопольда Левицького села Бурдяківці Борщівського району. У жовтні того ж 2019-го була відкрита кількамісячна персональна виставка живопису в Борщівському краєзнавчому музеї. Майже вісімдесят картин, представлених на експозиції, написані Оленою Держак протягом останніх чотирьох років, що вражає і захоплює... 

– Пані Олено, що спонукає Вас творити? – запитую у співрозмовниці.
– Багато факторів сприяє розвитку мого творчого потенціалу. Я віддалась мистецтву тоді, коли здобула спеціальність, як кажуть, стала на ноги та звила сімейне гніздечко. Щаслива, що ми з чоловіком – на одній хвилі. Він – хоч і не художник, але вміє запропонувати цікаві ідеї для втілення. А шестирічна донька має багату фантазію, якій і я можу позаздрити, дає підказки під час створення картин. 
 Радію, що в житті мене оточують  люди, які підтримують: батьки, знайомі та друзі. А досвідчені художники Борщівщини підказують напрямки для подальшого розвитку. Для творчої людини в наш стрімкий час дуже важливим є розуміння оточуючих. У мене є величезне бажання реалізуватися як художниці, досягти висот майстерності. Зараз перебуваю в пошуку свого особливого стилю, прислухаюсь до порад талановитих митців, хочу спробувати чимало нового…
– Яскраві барви Ваших картин виправдані сюжетом. На мою думку, вони – про справжність і щирість, яку Ви бачите в навколишньому світі, зокрема у царині природи, тварин. Яке Ваше творче кредо?
– Я добре розумію, що без постійної роботи над собою нічого не досягти. Саме тому в повсякденній рутині намагаюсь викроїти час для пошуку нових ідей. Дуже люблю звірів і природу загалом, особливо – ліс, багато фотографую. У творчості покладаюсь на свої відчуття, враження, мрії та бажання…
У моїх картинах домінують яскраві кольори, часто – неіснуючі пейзажі та будинки. Просто я передаю світ таким, яким би мені бажалось його бачити, тварин, якими хочеться милуватися, зображаю місця, де я б хотіла побувати. Можливо, насправді в житті не все таке барвисте, але хочу, щоб кожен, хто бачить мої картини, мимоволі усміхався, замислювався, мріяв. Отож, моє творче кредо: «Бачити красу цього світу, передавати її, творити і не зупинятися!»

Під час нашої розмови Олена Держак поділилася позитивними враженнями від відвідин Заліщиків і висловила думку про те, щоб, можливо, запланувати виставку своїх картин у нашому місті. Приємно, що серед сучасних молодих людей нашого Тернопілля є ті, хто віддає своє життя і помисли творчості, черпаючи натхнення у джерелах рідної природи, спонукаючи її любити і берегти…
Оксана Дяків