Упродовж березня – червня 2026 року проведено місцеві (в закладах освіти, територіальних громадах) та обласний етапи Всеукраїнського конкурсу дитячо-юнацької творчості «Безпека в житті – життя у безпеці».
Конкурс відбувається щорічно з метою формування у дітей та молоді культури безпеки життєдіяльності, виховання свідомих, відповідальних та патріотично налаштованих громадян України, привернення уваги громадськості до проблем безпеки в умовах сьогодення, виявлення талановитих, обдарованих дітей та їх підтримки. Конкурс проводиться за номінаціями:
Прозовий твір. Поетичний твір. Малюнок. Плакат соціальної реклами.
Ілюстрація до літературного твору. Рукоділля. Відеофільм соціальної реклами.
Анімаційний фільм/Короткометражний фільм. Комп’ютерна навчальна презентація.
Фотографія. Авторська пісня.
Працювало журі обласного етапу Всеукраїнського конкурсу дитячо-юнацької творчості «Безпека в житті – життя у безпеці», який проведено на базі навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Тернопільської області. До оргкомітету обласного етапу конкурсу надійшло понад 180 робіт переможців попередніх етапів. Журі визначило переможців у номінаціях відповідно до вікових категорій учасників. При оцінюванні робіт особлива увага зверталася на їх актуальність, відповідність тематиці та віковій категорії, змістовність і повноту розкриття обраної теми, творчий підхід до виконання роботи, рівень майстерності, техніку виконання, культуру оформлення роботи. Переможці обласного етапу конкурсу нагороджені дипломами та призами. Найкращі роботи представлять гідно Тернопільщину у фінальному етапі конкурсу.
Еллінський (грецький) стиль - це естетичний напрямок - це естетичний напрямок, натхненний культурою, архітектурою і традиціями Стародавньої Греції.
Скіфсько-еллінське (або греко-скіфське) мистецтво - це унікальне культурне явище VII–IV ст. до н. е., що виникло внаслідок взаємодії та взаємопроникнення культур кочових скіфів та давньогрецьких (еллінських) колоністів у Північному Причорномор’ї (територія сучасної південної та центральної України). Його головним центром вважають Пантікапей - столицю Боспорського царства.
Це мистецтво демонструє дивовижне поєднання: витончена грецька пластика, людиноподібні сюжети та анатомічна точність поєдналися з традиційним скіфським «звіриним стилем», динамікою, рухом та любов'ю до золотого оздоблення.
, популяризуючи свою продукцію на ярмарку.Онлайн-урок мистецтва у 4(8)-А класі (19 вересня 2026 року) Заліщицької державної гімназії на тему: "Мистецтво Стародавнього Риму".
Античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї (сучасна Україна, Крим)
Давньогрецькі міста Північного Причорномор’я - міста-держави, які були засновані греками на узбережжі Чорного моря (починаючи з середини VІІ ст. до н.е.).
Причини грецької колонізації: демографічний вибух (різке збільшення населення); нестача землі в метрополії. Прагнення до збагачення через розвиток торгівлі. Пошук джерел сировини для заняття ремеслом. Греки споруджували кораблі й плили за кращим життям.
Міста-колонії Північного Причорномор’я:
Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор’я та Криму складалося так само, як і в Греції. Кожне місто було державою-полісом. Міста-колонії були демократичними чи аристократичними республіками (виняток - Боспорське царство, монархія). Найвищу владу мали народні збори і ради. Рада готувала проекти постанов, а втілювали їх в життя обрані на певний термін службовці - архонти, стратеги тощо.
Греки займалися торгівлею та ремеслами. З Греції надходили зброя, коштовності, посуд (амфори), солодощі, приправи, спеції, вино, масло. Торгували греки зі скіфами. Купляли у скіфів продукти землеробства і скотарства. Також торгували з центрами Середземномор'я. У кожному грецькому місті-колонії карбували власну монету.
Були поширені культи давньогрецьких богів. Вільне населення міст-колоній діставало таку саму освіту, як і повноправні мешканці Греції. Колоністи мали своїх літераторів, драматургів, філософів, учених. В колоніях навіть відбувалися різноманітні змагання, зокрема - ахіллеї (спортивні змагання, які проводила Ольвія). У 70-ті рр. ІV ст. зі степів Азії в Європу прийшли гуни. Гуни знищили Боспорське царство та інші грецькі міста-колонії (вціліли лише Херсонес та Пантікапей).
Еллінський (грецький) стиль - це естетичний напрямок - це естетичний напрямок, натхненний культурою, архітектурою і традиціями Стародавньої Греції.
Скіфсько-еллінське (або греко-скіфське) мистецтво - це унікальне культурне явище VII–IV
ст. до н. е., що виникло внаслідок взаємодії та взаємопроникнення культур кочових
скіфів та давньогрецьких (еллінських) колоністів у Північному Причорномор’ї
(територія сучасної південної та центральної України). Його головним центром
вважають Пантікапей - столицю Боспорського царства.
Це мистецтво демонструє дивовижне поєднання: витончена
грецька пластика, антропоморфні сюжети та анатомічна точність поєдналися з
традиційним скіфським «звіриним стилем», динамікою та любов'ю до золотого
оздоблення.
Палац у стилі ампір з оригінальною колонадою та флігелем
збудував в Заліщиках у 1831 році барон Ігнацій Бруницький
на місці мисливського замку Понятовських.
Тут зупинявся австрійський імператор Франц II
під час подорожі Галичиною. Також було закладено парк
площею 5 гектарів, де зростає понад 400 дерев 40 видів та форм.
Палац Бруницьких зберігся донині, аде має руйнування,
до останнього часу в ньому розміщувалося
відділення районної лікарні. Заліщицький парк
входить до складу заповідної зони регіонального
ландшафтного парку "Дністровський каньйон".
.jpg)
