Античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї (сучасна Україна, Крим)
Давньогрецькі міста Північного Причорномор’я - міста-держави, які були засновані греками на узбережжі Чорного моря (починаючи з середини VІІ ст. до н.е.).
Причини грецької колонізації: демографічний вибух (різке збільшення населення); нестача землі в метрополії. Прагнення до збагачення через розвиток торгівлі. Пошук джерел сировини для заняття ремеслом. Греки споруджували кораблі й плили за кращим життям.
Міста-колонії Північного Причорномор’я:
Тіра (від грецької назви Дністра - "Тірас") - розташовувалась в гирлі Дністра (на місті сучасного Білгорода-Дністровського, Одеської обл.);
Ольвія (від гр. "щаслива") - Бузький лиман (неподалік сучасного Миколаєва, тобто Ольвія розташована біля сучасного села Парутине в Очаківському (нині Миколаївському) районі Миколаївсьької області);
Херсонес Таврійський (від гр. "півострів") - Південно-західне узбережжя Криму (неподалік сучасного Севастополя);
Пантікапей (від гр. "рибний шлях") - узбережжя Керченської протоки, сучасна Керч.
Пантікапей об’єднав між собою декілька десятків грецьких поселень і утворилося Боспорське царство (близько 480 р. до н.е.).
Державне та суспільне життя античних міст Північного Причорномор’я та Криму складалося так само, як і в Греції. Кожне місто було державою-полісом. Міста-колонії були демократичними чи аристократичними республіками (виняток - Боспорське царство, монархія). Найвищу владу мали народні збори і ради. Рада готувала проекти постанов, а втілювали їх в життя обрані на певний термін службовці - архонти, стратеги тощо.
Греки займалися торгівлею та ремеслами. З Греції надходили зброя, коштовності, посуд (амфори), солодощі, приправи, спеції, вино, масло. Торгували греки зі скіфами. Купляли у скіфів продукти землеробства і скотарства. Також торгували з центрами Середземномор'я. У кожному грецькому місті-колонії карбували власну монету.
Були поширені культи давньогрецьких богів. Вільне населення міст-колоній діставало таку саму освіту, як і повноправні мешканці Греції. Колоністи мали своїх літераторів, драматургів, філософів, учених. В колоніях навіть відбувалися різноманітні змагання, зокрема - ахіллеї (спортивні змагання, які проводила Ольвія). У 70-ті рр. ІV ст. зі степів Азії в Європу прийшли гуни. Гуни знищили Боспорське царство та інші грецькі міста-колонії (вціліли лише Херсонес та Пантікапей).
Еллінський (грецький) стиль - це естетичний напрямок - це естетичний напрямок, натхненний культурою, архітектурою і традиціями Стародавньої Греції.
Скіфсько-еллінське (або греко-скіфське) мистецтво - це унікальне культурне явище VII–IV
ст. до н. е., що виникло внаслідок взаємодії та взаємопроникнення культур кочових
скіфів та давньогрецьких (еллінських) колоністів у Північному Причорномор’ї
(територія сучасної південної та центральної України). Його головним центром
вважають Пантікапей - столицю Боспорського царства.
Це мистецтво демонструє дивовижне поєднання: витончена
грецька пластика, антропоморфні сюжети та анатомічна точність поєдналися з
традиційним скіфським «звіриним стилем», динамікою та любов'ю до золотого
оздоблення.
