пʼятницю, 27 серпня 2021 р.

ОСОБЛИВИЙ СЛІД У ДУШАХ І СЕРЦЯХ УЧАСНИКІВ ЗАЛИШИВ ФЕСТИВАЛЬ «ВІЛЬНИЙ ДУХОМ. ПАМ’ЯТІ ОРЕСТА КВАЧА»

 

Багатогранний і різно­­плановий за своєю сутністю фе­сти­валь «Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача» відбувся 24-25 липня цьо­го року після дво­місячної активної підго­товки його організа­торами – роди­ною та друзями Ореста Квача, освітньою плат­фор­мою «Експертний кор­пус», Заліщицькою місь­кою радою, а також за участю партнерів (благо­дійний фонд «Повернись жи­вим», Новинарня, Ін­фор­м­агентство Армія­Inform), усіх небайдужих до цієї важливої події –  і, пере­ко­нана, залишив особли­вий слід у душах і серцях як дорослих, та i дітей, які стали учасниками цієї особливої патріотичної події в Заліщиках.

24 липня заліщани і гості міста згадували Ореста Квача і багатьох інших Героїв російсько-української війни, які тримають Небо над нами. 

Щемними, зворушли­вими і болісними для бага­тьох стали відвідини вис­тавки «Сіверщина. Блок­пост Пам’яті». Її пред­ста­ви­ли рідні загиблих воїнів, які семеро прибули в За­ліщики на чолі з Люд­милою Кравченко. 

Головними експона­та­ми виставки є портрети та особисті речі загиблих у російсько-українській війні. Речі розміщені у вітринах-ящиках від боє­припасів. Мета виставки – це висвітлення подій на Сході України, розповіді про загиблих у результаті вій­ськової агресії Росій­сь­кої Федерації українських солдатів та добровольців і на цих прикладах вихо­ва­ння патріотичних, відпові­дальних за долю України громадян.

Організатором вистав­ки стала ГО «Єдина родина Чернігівщини». Ініціатором створення структури у 2016 році був Микола Шанський, батько загиблого у росій­сь­ко-українській війні Анд­рія Шанського. Пересув­на виставки «Сіверщина. Блокпост Пам’яті» подо­ро­жує по різних містах України задля єднання всіх патріотичних сил нашої держави.

У фестивалі також взяли участь представ­ники ГО «Родини полеглих воїнів Тернополя». 

24 липня в Заліщики на фестиваль завітали юні пластуни з Чортків­щини та Бучаччини, прибу­ли педагоги закладів осві­ти м.Заліщики. Для них та їхніх наставників дуже цікавою стала гутірка «Українські настільні ігри як інструмент освіти та боротьби за історичну пам’ять», яку провів учас­ник російсько-української війни, мандрівник та роз­робник ігор Андрій Мочу­рад. Він представив скла­д­ну історичну тактичну гру «Гали­чина 1918-1919», щоб зацікавити перед­усім дітей і молодь україн­сь­кою історією. Гра не зай­має великої площі, як роз­повів розробник. Її мож­на розкласти на­віть на шкільній парті. Історич­на мапа з населени­ми пунктами Гали­чи­ни 1918 року, все точно так, як було тоді – річки, міста, мости, залізниці, на картках - інфор­ма­ція про учасни­ків тих подій, же­то­ни відпові­да­ють військо­вим підроз­ді­лам того часу, а це, зо­крема, військові підроз­ді­ли у складі австро-угор­сь­кої армії, російські та інші війська. Для участі у грі потрібні два-три учас­ники. На мапі кожен істо­рично виставляє військо, гравці отримують картки і оби­ра­ють для гри одну тактику – наступальну, розвідуваль­ну чи політич­ну, яка змі­нить престиж на світовій арені, тобто, ви­зна­чають тактику ведення бою і так пересувають вій­сь­ка кар­тою. Гравець вибу­до­вує свою тактику і стра­тегію бою, але хід історич­них по­дій при цьому не порушу­ється. Пройшовши весь етап гри, дитина чи моло­да людина дізнаєть­ся про складні воєнні події в Галичині у 1918 році, про людей, які були у них заді­я­ні, зокрема, про Петра Франка, Дмитра Вітовсь­кого, Станіслава Шептиць­кого та ін.

Андрій Мочурад, про­вівши вікторину, подарував дві гри учасникам гутірки.

З наставниками плас­ту­нів спілкувалася Тетяна Швидченко, одна з ініціа­торок фестивалю, істори­киня, керівниця освітньої організації «Експертний корпус».

Модераторка Аліна Карбан вручила пластунам арт-плакати та інші вида­ння проєктів «Експертного корпусу» та Українського інститут національної пам’яті. 

Молодь і дорослих щи­ро зворушили гості-автори, які виступили на поетичній сцені «Поезія, народжена війною». Свої вірші натхне­нно читали: поетка, радіо­ведуча, громадська діячка Злата-Зоряна Паламар­чук, поетеса, журналістка, волонтерка, громадська діячка Олена Задорожна та письменник, вчений, громадський діяч, заснов­ник літературного проєкту «Дух Нації» Юрій Руф. 

Особливо мені запа­м’я­тався виступ Олени Задорожної, адже багато з нас уже чули її вірш,  що покладений на музику і став піснею, в якому звучать такі рядки:

Дівчата зрізають коси,

Туго шнурують берці.

Їм щастя наснилось,                                    

                           здалося.

Кровить забинтоване

                                серце…

Поетеса Олена Задо­рожна читала не тільки власні вірші, але й поезії своїх побратимів та по­сестр по перу й участі в російсько-українській війні. Це були вірші десяти авторів – воїнів-добро­воль­ців, медиків, волон­терів – зі збірки  «Рядки з передової» (Антологія поетів, обпалених війною). Особисто для мене дуже важливим є те, що це – думки, погляди, почуття, оцінки, які закладені в поетичному слові, людей, котрі пізнали російсько-українську війну крізь призму власного непрос­того досвіду, зафіксувавши у віршах емоції, рефлексії пережитого.

Варто зазначити, що книжкову виставку, зокре­ма й видань місцевих авто­рів, під назвою: «За рідну землю, за Україну!» пред­ставили на фестивалі працівники Заліщицької міської публічної бібліо­теки. Як зазначила її керівниця Світлана Пукіш,  «бібліотекарі підготували пам’ятний альбом «Герої в наших серцях» про Героїв-земляків, учасників російсько-української війни, а також бібліо­графічний нарис «Люди свободи» (краяни-Герої Небесної Сотні, учасники АТО). Відвідувачі виставки, наші краяни, впізнавали на цих фото своїх батьків, синів, дідусів. Фестиваль знову і знову нагадав нам про довготривалу війну, де гинуть наші захисники».

Під час фестивалю зацікавлених слухачів зібрала гутірка «Як знайти репресованих родичів: відеоінструкція», яку про­вів Євген Янкевич, пред­ставник Галузевого дер­жав­ного архіву Україн­сь­кого інституту національної пам’яті. Під час цього за­ходу його учасникам були надані конкретні відео­інструкції та роз’яснення щодо можливостей і алгоритму пошуку репре­со­ваних рідних, що є бо­лю­чою проблемою для ба­га­тьох родин, членів яких нищила тота­літарна радянська машина.

На території ни­ж­нього парку працювала лока­ція Центру для уча­с­ників АТО та їхніх сімей «Банде­рів­сь­кий Схрон», що заснований наве­сні 2016 року пора­неними учасни­ка­ми Революції Гід­ності та ветера­на­ми російсько-ук­ра­їнської війни для своїх побратимів.

Центр у с.Клу­бівці Тисме­ниць­кого району Івано-Франківської області пра­цює як Будинок ветерана, де ветерани у кризових ситуаціях мають можли­вість тимчасового прожи­вання у колі побратимів. Ветерани, які створили Центр, знають наскільки тяжким може бути повер­нення до мирного життя. Потреба у «перезаванта­же­нні» виникає одразу після повернення з зони бойових дій, іноді – через роки, іноді – регулярно. Перебування серед інших ветеранів та волонтерів, у доброзичливому середо­вищі, в якому відчувається безпека, розуміння, по­тріб­ність, допомагає вете­ранам адаптуватись до мирного життя.

Учасники війни можуть вста­но­вити або відновити соціальні зв’язки. Крім того, вете­ра­ни своїми ру­ками вигото­вля­ють суве­нірну та іншу продукцію, яку можна придбати.

Під час фестивалю бу­ли зібрані пожертви на до­по­могу фронту з метою пе­редачі всіх грошей фонду «Повернись живим!».

У рамках фестивалю відбувся шаховий турнір пам’яті Ореста Квача, в якому взяли участь вісім учасників. За результатами шахових баталій перше місце посів Володимир Аніловський, друге – Олег Оксенюк, третє – Василь Самборський.

 

Багатьох підлітків і молодь зацікавив вишкіл (показовий інструктаж з поводження зі зброєю та військова тактика для юнаків та дівчат), а також показові виступи з бойових мистецтв.

Увечері акустична сцена зібрала любителів української патріотичної пісні: виступили київський рок-гурт «Колір Ночі» та музична формація Ukiez. 

Після концерту про­зву­чали спогади сучасників, родини та друзів про Ореста Квача, було показане відео про нього.

Учасникам фестивалю був запропонований пере­гляд фільму «ЕКС» під від­критим небом. Діяла по­льова кухня та працювало наметове містечко.

25 липня для учасників фестивалю відбувся сплав по річці Дністер по мар­шруту «Устечко-Заліщики» з фінішем на Тінистому пляжі.

Підсумовуючи роз­по­відь про фестиваль «Віль­ний духом. Пам’яті Ореста Квача», на якому вшано­ву­вали також численних наших Герої, які поклали свої жи­ття в російсько-україн­сь­кій війні на вівтар не­залежности України, варто на­­голосити, що всіма організаторами цієї події, зокрема родиною Ореста Квача, Аллою Василівною Квач, було докладено над­звичайно великих зусиль, щоб провести такий ва­жливий патріотичний захід. Він поєднав у собі широку палітру різнопланових ці­ка­вих подій, став новим і особливим у духовно-па­тріотичному розвитку За­лі­щи­ків, а також усіх учас­ни­ків, які 24 липня прибули на фестиваль з різних міст і сіл України.

До речі, як зазначила у своєму інтерв’ю програмі «МузБат» Тетяна Швид­чен­ко, одна з ініціаторок по­дії, історикиня, керів­ни­ця освітньої платформи «Експертний корпус», у перспективних планах організаторів провести фестиваль також наступ­но­го року, зробити його традиційним, ще масш­таб­нішим і яскравішим.

 

Оксана ДЯКІВ,

редакторка газети «Колос»

(м. Заліщики, Тернопільська область)

 

Світлини Василя ІВАНИШИНА та Юрія ГАНЧУКА.

"ЗА РІДНУ ЗЕМЛЮ, ЗА УКРАЇНУ!" Книжкову виставку на таку тему представили працівники Заліщицької міської публічної бібліотеки на Фестивалі “Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача” в Заліщиках

 

Книжкову виставку на таку тему представили працівники Заліщицької міської публічної бібліотеки на Фестивалі “Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача” в Заліщиках. Бібліотекарі підготували пам'ятний альбом "Герої в наших серцях" про героїв-земляків, учасників російсько-української війни, а також бібліографічний нарис "Люди свободи" (краяни–Герої Небесної сотні, учасники АТО). Відвідувачі виставки впізнавали на цих фото своїх батьків, синів, дідусів. Тут було представлено такі видання: Базів В. «Армегедон на Майдані», «Майдан. Пряма мова». Видання Музею Революції Гідності: Трайдакало О. «Майдан. Погляд з середини», «Небесна Сотня», книга-реквієм, Дацюк Г. «Янгол Небесної Чоти», «Знаряддя Божої любові: Капелани», АРТ-проєкт Андрія Котлярчука «Добровольці. Доба Героїв», «Добровольчі батальйони. Історія подвигу батальйонів, що врятували країну», Герилів С. «Наші атланти: жертовність во ім’я спасіння», Фертіліо Д., Пономарева О. «Люди й кіборги», Серж М. «Хроніка гібридної війни», Лойко С. «Аеропорт», Положій Є. «Іловайськ». Серед запропонованих книги від «Українського інституту книги», які нещодавно надійшли до бібліотеки: Шевченко А. «Слов’янськ. Початок війни», «У Вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту», Вовк І. «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве», «Донецький аеропорт», «Іловайськ», Вовк І., Бура Д. « Ізоляція. Таємниці в’язниці Донбасу в оповідях врятованих від тортур та смерті».

 

Книга загиблого героя з Тернопільщини Андрія Юркевича «Моя революція» була також представлена на виставці. Андрій, як і Орест Квач, був на Майдані 2014-го, як і Орест пішов добровольцем на війну і теж у батальйон «Айдар». Загинув того ж 2014 року. Проте Андрій встиг записати свої спогади, згодом 2015 року його батьки видали книгу «Моя революція».

Родове коріння Героя Небесної Сотні, Героя України посмертно – Юрія Вербицького також з Тернопільщини, з села Блищанка. Книга-дослідження життєпису родини Вербицьких була представлена на виставці: Прядко Л., Буринюк П. «Герой».

Доповненням до спогадів, документальних та історичних видань стали поетичні присвяти, художні твори: Курков А. «Щоденник Майдану та війни», Дзюба С., Кірсанов А. «Позивний «Бандерас», Тихий В., Пузік В., «Наші Котики. Бліндаж», Дяків О. «Нескорені серця» та «Воїнам Світла» у двох книгах, Погорецький В. «Україна іде…», Трохимович В. «Любов на лінії вогню».

Зацікавились книжковою виставкою гості фестивалю: станична Чортківської станиці «Пласту» Наталія Горяча. Вона ознайомилась із досвідом пошукової роботи бібліотеки по збереженню пам’яті Героїв-краян, учасників АТО/ООС, учасників Революції Гідності.

На книжковій виставці Ольга Стасів впізнала одну з книг, де поміщено її спогади – «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве». Ольга Стасів, дружина загиблого добровольця Михайла Стасіва – лікаря-хірурга Тернопільської міської лікарні, який пішов на війну одним із перших. У серпні 2014 року служив у медичній роті 128 гірсько-піхотної бригади. Дружина підтримала бойовий дух чоловіка і нині працює на ниві патріотичного виховання молоді. 

Відвідувачі фестивалю “Вільний духом. Пам’яті Ореста Квача” знайомились із представленими виданнями та ділились враженнями від уже прочитаних книг. Фестиваль знову нагадав нам про довготривалу війну, на якій гинуть наші захисники.

Епіграфом виставки слугували слова Євгена Коновальця: «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю», які актуальні й сьогодні.

Світлана ПУКІШ,

директор Заліщицької МПЦБ