Конкурс "Малюнок, вірш, лист до мами"

Про проведення творчого

конкурсу «Малюнок, вірш, лист

до мами» з нагоди Дня матері

    Інститут модернізації змісту освіти запрошує представниківзагальноосвітніх 

навчальних закладів взяти участь у творчому конкурсі «Малюнок, вірш, лист до мами», оголошеному Міністерством освіти і наукиУкраїни спільно з громадською організацією «Українсько-турецький культурний центр «Сяйво». Конкурс присвячується Дню матері та проводитиметься з 15 лютого по 15 квітня 2016 року серед учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Дедлайн подання конкурсних робіт - 15 квітня 2016 року.

          

      Мета конкурсу: привернути увагу громадськості до проблем  української родини, виявити й підтримати обдарованих дітей. Конкурсні роботи розглядатиме й оцінюватиме журі. Переможцям буде вручено спеціальні нагороди й подарунки. Урочисте нагородження переможців конкурсу відбудеться в Києві.

З 15 лютого по 15 квітня 2016 року Міністерство освіти і науки України, Департамент освіти і науки, молоді та спорту м. Києва, Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» та Міжнародна школа «Меридіан» проводили серед учнів 5–11 класів шкіл України творчий конкурс «Малюнок, вірш, лист до мами». Конкурс присвячено Дню матері, який цього року припав на 8 травня. Усього до участі в конкурсі надійшло 1411 малюнків, 1960 віршів і 1279 листів.

Автор: Ірина Савчак,

учениця 3(7)-Б класу

Заліщицької державної гімназії,

Тернопільська область

Вчитель: Дяків Оксана Іванівна

Назва роботи:

НАШІ ДІТИ І МИ

Чому не розумієм друга,

Дитину, матір чи вдову?

Чому гірку біду, як плуга,

Ті тягнуть, наче ніч – пітьму?..

Плач дитячий згубився у гаморі вулиць.

Пригортає матуся малечу до серця,

До грудей ніжно личко заплакане тулить

І цілує в сльозах оченята-озерця...

Онде інше хлопча у сорочці подертій

Простягає за хлібом замурзану руку:

Вчиться буть жебраком, може, навіть до смерті,

Не пізнавши просту материнську науку...

Як в духовній пустелі й руїні сьогодні,

Діти наші, полишені часто на себе,

За батьківські вже кревні ступають в безодню,

Прогайновують світле дитинство безмежне!..

Скільки ж треба ще часу і досвіду мати,

Щоби наші кровинки плекати в любові,

Щоб жили серед нас не малі потерчата,

Виростали щоб люди – за духом близькі і за кров’ю?..

                                                            Оксана Дяків

(З поетичної збірки «Проростає вселенська любов»)

Автор: Анастасія Дороніна,

учениця 3(7)-Б класу

Заліщицької державної гімназії,

Тернопільська область

Вчитель: Дяків Оксана Іванівна

Назва роботи:

Лист ДО МАМИ за кордон

Дитина я твоя, душі кровинка,

Твій біль і смуток, твій щасливий час…

Батрацька чужина – біда безлика –

Надовго розлучила, мамо, нас.

Роз’їхалися долі в різні боки

Синів, батьків і дочок, й матерів.

Коли ж твої легкі почую кроки

По вулиці, поміж сільських дворів?!

Матусю! Ненько! Серце навпіл рветься,

На шмаття від невимовлених слів…

Коли ж приїдеш ти з чужого пекла

Й пригорнеш серед виплаканих днів?

Матусю! Ластівко! Вертайсь додому,

На Україну, в отчий рідний край,

Бо я прошу, хоч знаю, що потому

Тебе й усіх нас не чекає рай…

Невже зросту без тебе, моя зоре?

Всі статки я віддам за рук добро!

Огорнуть крізь кордони снів простори

Тебе сімейним сонячним теплом.

Самотності тягар згинає  плечі...

А біля хати розквіта садок…

Весна прийшла! Я чую крик лелечий!

З’явися, мамо, у вікні думок…                                                                                                                                    Оксана Дяків

                  (З поетичної збірки «Проростає вселенська любов»)

Автор: Ірина Якимчук,

учениця 3(7)-А класу

Заліщицької державної гімназії,

Тернопільська область

Вчитель: Дяків Оксана Іванівна

Назва роботи:

                   ТРИЛИКА МАДОННА

Ти – одна на всенькім Божім світі

І єдина на усій Землі...

Це для Тебе сонце рясно світить,

Місяць проплива в легкій імлі...

Жінко, нене, донечко ласкава,

В радості, у праці чи в журбі

То зринаєш, мов казкова пава,

То вербою гнешся до землі...

Та нехай не крають блискавиці

Твою долю – мудру й молоду.

Я води джерельної й пшеницю

До підніжжя Твого покладу –

Хліба щире золото і пісню,

Що Тобі судилась на роду.

І життя нехай не буде прісним,

А солодким, наче на меду.

Жінко, нене, донечко ласкава,

Я люблю всім серцем – від душі.

Хай летить осанна величаво

В Боже небо, де добра ключі...

Постаєш щоденно в іпостасях

Матері, дружини чи доньки.

Втому забуваєш, щоб вдалося,

Діточок леліять крізь роки.

О Мадонно! Крига в серці скресне:

Бо весна ступає на поріг,

І любов безмежна знов воскресне –

Долі людської священний оберіг!

                                                     Оксана Дяків

                  (З поетичної збірки «Проростає вселенська любов»)

Автор: Тетяна Заячковська,

учениця 1(5)-Б класу

Заліщицької державної гімназії,

Тернопільська область

Вчитель: Дяків Оксана Іванівна

Назва роботи:

УКРАЇНСЬКА ДУША

Українська душа –

Загадкова глибинна криниця.

Із ядра – сила коренів,

Як магічна калинова суть.

Шанувати вкраїнцям

Годувальницю-Землю годиться:

Із джерел чистих й соків

В родинах їх діти ростуть…

                                                     Оксана Дяків

                  (З поетичної збірки «Проростає вселенська любов»)