Русь-Україна. Мистецтво. Взаємозв'язок із Візантією.

Київська Русь та Візантійська імперія існували паралельно протягом IX–XIII століть, будучи найважливішими політичними та культурними партнерами у Східній Європі. 

Географічно Київська Русь охоплювала простори від Балтійського до Чорного моря, тоді як Візантія займала території Балканського півострова, Малої Азії (сучасна Туреччина) та острови Середземномор'я. Головною артерією, що з'єднувала обидві держави на карті, був торговий шлях «із варягів у греки», який пролягав річками Дніпро та Ловать, виходячи у Чорне море безпосередньо до столиці Візантії — Константинополя (Царгорода). 

Золоті вороота — головна брама стародавнього Києва, пам'ятка оборонної архітектури Русі, одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи, символ Києва. Свою назву одержали за аналогією із Золотими воротами в Константинополі (Царгороді).

Історик Микола Закревський назвав Золоті ворота: «дорогоцінним залишком давньої величі й слави Києва».

Сторінка з Молитовника Гертруди. Гертруда - дружина Короля Ізяслава Ярославовича, другого сина Ярослава Мудрого. У її латинському молитовнику - близько 90 молитов, ймовірно записаних рукою самої Гертруди, після прибуття Гертруди до Києва в рукопис додано п'ять мініатюр візантійського письма.Додані в Києві мініатюри є оригінальними місцевими роботами, так на одній вміщено зображення шанованої київської ікони Богородиці «Печерська».

Хрещення Володимира. Фреска В. М. Васнецова. Є одним із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві.

Срібник Ярослава Мудрого.

Мистецтво України-Русі сформувалося під впливом християнізації (з кінця X століття) та поєднало місцеві слов'янські традиції з візантійською художньою культурою. 

Структура та основні розділи для презентації

Вступ / Історичний контекст
• Період існування держави: кінець IX — середина XIII століття.
• Вплив прийняття християнства князем Володимиром (988 р.) на зміну форм мистецтва (від язичницьких ідолів та капищ до монументальних храмів). 
Архітектура (кам'яне та дерев'яне будівництво)
• Дерев'яна архітектура: була основою житлового і фортифікаційного будівництва (князівські палаци, церкви).
• Десятинна церква (989–996 рр.) — перший кам'яний храм Київської Русі.
• Софійський собор (1037 р.) — символ розквіту доби Ярослава Мудрого, занесений до спадщини ЮНЕСКО.
• Інші визначні храми: Спасо-Преображенський собор (1035 р.), Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1078 рр.), Михайлівський Золотоверхий собор (1108–1113 рр.). 
Монументальний живопис
• Мозаїки — картини з шматочків смальти (найвідоміша — Богоматір Оранта та Христос Вседержитель у Софії Київській).
• Фрески — розписи водяними фарбами по сирій штукатурці (сюжети з життя святих, портрети родини Ярослава Мудрого). 
Іконопис та книжкова мініатюра
• Іконопис: формування власних шкіл та майстрів (наприклад, святий Алімпій Печерський). Відомі пам'ятки: Холмська ікона Богородиці, Дорогобузька ікона.
• Книжкова мініатюра: оформлення рукописних книг заставками, орнаментами та буквицями. Головні шедеври: Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.), Ізборник Святослава (1073 р.). 
Прикладне та ювелірне мистецтво
• Високий рівень обробки металу: техніка скані (паяння тонкого дроту), зерні (напаювання дрібних кульок) та переливтої емалі (перегородчаста емаль на золоті та сріблі).