Трипілля та Скіфія. КРАЇНА, ЯКІЙ ПОНАД 6000 РОКІВ...

 КРАЇНА, ЯКІЙ ПОНАД 6000 РОКІВ...

Що ми можем знати про цю країну, а знаємо ми тільки про штучну назву. Або назву іноземців.

Трипілля - штучна назва, Скіфія - іноземна назва, але це була одна і та ж держава ,яка проіснувала понад 6000 років.

Держава наших пращурів, вона так і надалі залишилася ядром в межиріччі Дніпра та Дністра.

За тисячі років столиця змінювалась на іншу і була в іншому місці, ніхто не скаже її назви, і в сучасності після неї залишилися тільки фундаменти будинків, артефакти та розбитий посуд.

Наша найперша столиця великої держави - це так званне городище Тальянки на Черкащині яке займало площу 450 гектарів. Воно було побудоване у вигляді концентричних кіл, стіни двоповерхових глиняних будинків зʼєднувалися, утворюючи суцільний оборонний вал.

Населення Тальянок становило близько 15 000 - 20 000 людей. Такий демографічний і військовий кулак міг виставити тисячі воїнів, що робило місто абсолютно неприступним для навколишніх іноземних племен, це і фіксувало статус як реального серця цивілізації.

Стандартизоване будівництво хат та ідентичний триколірний розпис кераміки від Карпат до Дніпра доводять існування єдиного виробничого та побутового простору.

Повсюдна присутність фігурок Жінки-Матері, богині родючості - Землі, а також однакових сакральних символів-спіралей, хрести та знаки води - вказують на єдину систему духовних цінностей.

Постійна торгівля, обмін майстрами та спільне проєктування радіальних вулиць у мегагородищі були б фізично неможливими без єдиного мовного коду.

Скіфія - антична супердержава, яка є продовженням тієї держави.

Скіфи теж не залишили власних літописів, тому в історію увійшли під назвами, які їм дали писемні сусіди (екзонімами), греки називали їх скіфами. перси - саками, асирійці - ішкуза (асирійська та вавилонська назви політичного утворення скіфів часів їх закавказьких походів (VII ст. до н. е.)).

Твердження,що скіфи жили лише на возах - застарілий стереотип. У лісостеповій зоні вони займали колосальні площі та будували стаціонарні деревʼяні будинки й господарські споруди.

Більске городище, Полтавська область, - це абсолютний гігант площею 4400 гектарів із протяжністю земляних валів у 33-37 кілометрів. Це оборонне місто було більшим за тогочасний Вавилон і слугувало головним військово-економічним осередком регіону, де під час небезпеки переховувалися десятки тисяч людей.

У 513 р. до н.е. скіфи розгромили 700-тисячну армію перського царя Дарія (наймогутнішої імперії того часу), застосувавши тактику випаленої землі.

Обʼєднання степових скіфів та скіфів-орачів дозволило створити потужний хлібний конвеєр, який забезпечував зерном усю стародавню Грецію.

Відсутність власних текстових документів у трипільців та скіфів створила ілюзію їхньої дикості або безликості. Насправді плутанина з назвами є природним наслідком того, що іноземці записували назви на свій лад.

Завдяки розшифруванню скіфських імен та географічних назв через іранську мовну групу доведено, що ці народи мали чітку самосвідомість.

Спроби кабінетної науки уникнути терміну столиця щодо мегапоселень на кшталт Тальянок є штучним.

Оборонна логіка давнини залізна: центр, який здатний сконцентрувати армію у 15 тисяч воїнів та обʼєднати тисячі стаціонарних будівель під єдиний архітектурний план, є повноцінною політичною та війсковою столицею своєї епохи.

Життя в мегагородищах і поруч менших поселень на тисячі кілометрів вимагало суворого соціального порядку, Це є безперечним твердженням того, що цей нарід мав спільну мову, спільну релігію та спільну культуру.

А наша земля є подарована нам нашими пращурами, які жили тут тисячі років тому.

На фото: кераміка трипілля і одна, з правого боку, - скіфів, трипільске глиняне грузило від ткацького вертикального станка, стріли і заколка скіфів. (Опублікував Геннадій Ура).