СКІФІЯ. Парадний головний убір (у науковій літературі - золотий скіфський шолом, шолом-діадема або культова посудина), IV ст. до н. е. (Епоха раннього заліза, скіфська культура)

      Парадний головний убір (у науковій літературі часто класифікується як золотий скіфський шолом, шолом-діадема або культова посудина), IV ст. до н. е. (Епоха раннього заліза, скіфська культура).

     Україна, Донецька область, Шахтарський район, курган Передериєва Могила (виявлено у 1988 році в насипу кургану під час розкопок Донецької археологічної експедиції під керівництвом С. Полідовича).

      Кування, вибивання з товстого суцільного золотого листа (товщина металу в нижній частині - 2 мм), карбування, тиснення, гравіювання.
       Висота предмета - 16,7 см, діаметр основи - 17,9 см. На вершині розташована орнаментальна розетка з невеликим круглим отвором діаметром 1 см. Дно у предмета відсутнє.
       На фризі круглої поверхні виробу викарбувано складний розгорнутий батальний сюжет за участю кількох скіфських воїнів. Усі персонажі мають автентичний антропологічний вигляд, деталізовані зачіски з довгим волоссям та традиційне скіфське вбрання (короткі каптани, підперезані поясами, та облягаючі штани).

       Зрілий бородатий воїтель, тримаючи в лівій руці великий щит, заносить зброю (меч або короткий спис) над молодим безбородим противником. Молодший воїн стоїть на колінах, закинувши голову назад, і намагається захиститися, тримаючи лук обома руками над головою. За поясами воїнів чітко проглядаються скіфські горити (комбіновані футляри для лука та стріл).
       На інших ділянках тулуба зображені фігури воїнів, які поспішають на допомогу або беруть участь у суміжних бойових сутичках. Фігури персонажів сягають 15 см у висоту, що робить їх одними з найбільших зображень людей у всьому відомому масиві античної греко-скіфської торевтики.
         Предмет зазнав деформацій під час обвалу курганної споруди та вилучення, але пройшов комплексну наукову реставрацію у спеціалізованій лабораторії в місті Майнц (Німеччина), де було відновлено первинну форму яйцеподібного купола.

Скарбниця Національного музею історії України (Київ). 

(Опублікував Олег Марголин).